Україна залежна

У ці дні, коли ми відзначаємо 21-шу річницю Незалежності нашої держави, чи не кожен свідомий громадянин ставить перед собою низку непростих питань. Зокрема, чи маємо ми саме таку Україну, за яку боролися наші діди і прадіди? Чому, маючи власну державу, українці бідують на рідній землі? У чому, нарешті, головна проблема сучасної України?

 

З цими запитаннями ми звернулися до кандидата в народні депутати по Сихівському округу заступника голови Української республіканської партії Ростислава Новоженця.

 

– Колись Юліан Бачинський, один з ідеологів націонал-демократії, створюючи у 1895-му році разом з Іваном Франком першу на теренах сучасної України політичну партію, написав програмний документ «Україна невільна». Як не прикро, багато тез, виголошених понад століття тому, залишаються для нас актуальними і тепер, – відповідає Ростислав Новоженець.

 

І сьогодні незалежність залишається тільки на папері. Якщо брати юридичну складову, то Україна як незалежна держава є членом ООН,  європейських структур, тобто де-юре вона незалежна. А де-факто вона є окупована. Хтось каже, що українці встановили свою владу, мають кордон… Чого, мовляв, нам іще потрібно? Та коли з висоти прожитих років у так званій незалежній Україні оцінювати ситуацію напередодні створення держави, то ми побачимо, що всі перебували тоді у величезній ейфорії. А це завадило тверезо дивитися на речі та приймати правильні рішення.

 

Ми беззастережно вірили нашим провідникам-лідерам, і ті помилки, яких тоді припустилися, на жаль, виявилися фатальними. Бо зовсім іншим пішли прибалтійські держави, які можемо взяти собі за приклад.

 

– У чому ж суть основних помилок?

 

– По перше, у 1991 році було проголошене не відновлення незалежності, а сама незалежність. Тобто сьогодні нам закидають, мовляв, ви такі молоді, маєте лише 21 рік, мовляв Мойсей 40 років водив євреїв пустелею… То що, ми повинні іще 20 років тлумитися, шукаючи для незалежної України «правильного шляху»?

 

Насправді нашій державі щонайменше  понад 90 років, якщо брати відлік від УНР, бо звідти ми взяли і прапор, і герб, і гімн.

 

Друга помилка – Верховна рада проголосувала за закон про спадкоємність від УРСР. Це ж нонсенс! Автоматично сприймається комуністична партія яка буда тоді владою, усі радянські закони і порядки. Виходить, ми маємо їх змінювати, заплутуючи законодавство, беззмістовно сперечаючись з різних причин. Тобто, маємо «удосконалювати» державну тоталітарну машину замість того, щоб на новому місці збудувати нову країну. Прийняли б спадкоємність від УНР – опинилися б у правовому полі, де немає місця імперським пережиткам.

 

Читати повністю ТУТ                http://duhvoli.com.ua/index.php?subject=189

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *