Заради справедливості…

Завжди радо сприймаю інформацію про позитивні зрушення, які відбуваються між двома сусідніми країнами – Україною та Польщею. На днях українські мас-медіа повідомили про спрощення візового режиму між обома країнами і зниження рівня оплати за оформлення документів. Для українців, це вдвічі приємна новина, бо тисячі українців, особливо галичан, працюють у сусідній нам країні.

 

Місяць липень, цього року, пройшов у Польщі під знаком вшанування жертв волинської трагедії 1943 р. Але, як завжди, однобоко. Так ніби жертв з українського боку не було. Про це ми вже неодноразово писали у своїх попередніх статтях. В рамках цих заходів генеральна прокуратура Польщі порушила кримінальну справу проти дій націоналістичного підпілля на Волині. На запит польських силовиків «за фактами злочинів проти польського народу був допитаний ветеран УПА Степан Бакунець. Підставою для допиту ветерана, було твердження польського історика,заодно відомого українофоба Гжегоша Мотики, який постійно звинувачує УПА у злочинах проти польської людності на Волині. (Див.file:///G:/на вимогу Польщі прокуратура  допитала ветерана УПА ВІДЕО. Історична правда.  htm.30.07.2012р.). Аберативна писанина п.Мотики вже нікого не дивує, але його постійні нападки на український національно-визвольний рух викликають обурення в інтелектуальному середовищі галицької інтелігенції. Старий вояк УПА достойно дав відповідь, підкресливши ще раз про тісну взаємодію польського підпілля і радянських партизанів в часі волинського протистояння.

 

Я завжди стверджуватиму, що порозуміння між українцями і поляками мусить дійти до логічного завершення, яке б заклало міцний фундамент для майбутніх взаємин між державами-сусідами. І тоді кожний поляк чи українець, досліджуючи цю важку проблематику, буде обов’язково враховувати думу іншого дослідника з цієї чи іншої країни.

 

Особлива роль у примиренні двох народів належить політикам, вченим-історикам та журналістам. Саме від них залежить формування стабільних взаємин між українцями і поляками. Шкода, що до здорового глузду не прислуховуються деякі польські представники мас-медіа. Нагадаймо,  про недавній нікчемний випад проти українок двох польських журналістів, К.Воєводського та М.Фігурського і цей їх необдуманий крок був засуджений як у Польщі, так і в Україні.

 

Подібні випадки маємо і в публікаціях польськомовної преси на Україні. В газеті «Кур’єр Галіційський» від 17-30 липня 2012 р. була надрукована стаття Адама Качинського під назвою «Дорогою Залізної Бригади». У ній автор досліджує бойовий шлях ІІ Бригади Польських Лєгіонів, що воювала проти російський військ у Карпатах, біля села Рафайлова (Бистриця). На жаль, у цій, на наш погляд, добрій публікації, автор не стримався від образи українців. Свідомо, звичайно. Цитуємо в перекладі на українську мову: «Сьогодні в Рафаловій, знаній як Бистриця, залишилося небагато слідів по Легіонах. На невеликому цвинтарику, залишився збудований в міжвоєнному часі пам’ятник, а також кілька дерев’яних хрестів. Тут же збоку, в деякій мірі для зрівноваження польського монументу висипано бандерівський «пам’ятник», що нагадує своїм виглядом горбок крота».

 

Читати повністю ТУТ                   http://duhvoli.com.ua/index.php?article=1395

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *